Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вив'язувати — 1 дієслово недоконаного виду розв язувачи виймати; зв язувати щось розм. вив язувати 2 дієслово недоконаного виду в язати щось з ниток … Орфографічний словник української мови
вив'язати — I див. вив язувати I. II див. вив язувати II … Український тлумачний словник
вив'язування — I я, с. Дія за знач. вив язувати I. II я, с. Дія за знач. вив язувати II … Український тлумачний словник
вив'язуватися — I уюся, уєшся, недок., ви/в язатися, в яжуся, в яжешся, док. 1) Обгортати чимсь свою голову, шию, звязуючи кінці певним способом. 2) тільки недок. Пас. до вив язувати I. II ується, недок. Пас. до вив язувати II … Український тлумачний словник
зв'язувати — I = зв язати 1) (з єднувати, скріплювати що н. за допомогою мотузка, ланцюга тощо), в язати; вив язувати, вив язати (старанно); скручувати, скрутити, у[в]шнуровувати, у[в]шнурувати (туго); прив язувати, прив язати, підв язувати, підв язати,… … Словник синонімів української мови
повив'язувати — I ую, уєш, док., перех. 1) Вив язати звідкись усе чи багато чого небудь 2) Обгорнувши чимсь що небудь, старанно або певним способом зв язати кінці (у великій кількості). 3) Зв язати все чи багато чого небудь на якійсь ділянці скрізь або в… … Український тлумачний словник
повив'язувати — 1 дієслово доконаного виду вив язати все або багато чогось; зв язати певним способом; зв язати багато чогось повив язувати 2 дієслово доконаного виду виготовити в язанням усе або багато чогось … Орфографічний словник української мови
